Чому кошеня став агресивним?

Заводячи кошеня, людина очікує бачити в своєму будинку миле, грайливе тварина. Для багатьох господарів ставати справжньою несподіванкою погане поводження пухнастого улюбленця. Відразу ж виникає питання про те, що робити якщо кошеня агресивний і чим це зумовлено. 

Зоопсихологи сходяться на думці про нормальність подібного прояву характеру для маленького вихованця. Звичайно, бувають і винятки, але в більшості випадків це адекватна реакція тварини на зовнішні подразники. Усунувши їх, власник з легкістю поверне вихованцеві позитивне настрій і усуне неприємні наслідки.

Виділяють всього кілька причин, за якими кошеня поводиться агресивно:

• хворобливий стан. Насамперед господар повинен переконатися, що вихованець здоровий і тільки коли не виникає підозр про захворювання, починати шукати інші причини. Для цього необхідно дати маляті заспокоїтися, а потім гранично ніжно і обережно оглянути його з метою виявлення травм, ознак хвороби. Не зайвою буде і консультація ветеринара, особливо, якщо кошеня агресивний протягом тижня, а то і довше. Досить часто саме захворювання призводять до підвищеної збудливості вихованця, його поганому поводженню.
• Так само поширена і спадкова схильність до дикості. У кішок і так характер вельми непростий, а вже якщо у особини чітко простежується так званий ген дикості, то агресивний характер забезпечений. Саме цей ген може проявляти себе через необузданность, агресивність тварини. Більш того, підібраний на вулиці кошеня з більшою ймовірністю буде мати складний характер, адже це необхідність для виживання в природі.
  Так що при виборі кошеняти слід уважно придивитися до його батьків, щоб хоч приблизно зрозуміти, який же характер проявиться у нього з віком. Тоді в майбутньому вирішити, що робити якщо кошеня агресивний буде значно простіше.
• Переляк або боязнь чого-небудь. Коли кошеня вперше опиняється без мами, та ще й у новій обстановці, оточений незнайомими людьми, він лякається. Це цілком природно і цілком достатньо для того, щоб він почав вести себе агресивно. І часом настільки, що дозволить собі кусатися, шипіти і захищатися всіма доступними йому способами.
  Зоопсихологи настійно рекомендують спочатку дати вихованцеві час на адаптацію, дозволити йому самостійно вивчити нову житлоплощу, людей, навколишній світ в цілому. Поступово кошеня відчує себе безпечно, стане менш агресивний і спокійно піде на контакт з новими людьми.
• Період пізнання навколишнього світу і навчання. Новонароджений кошеня, який не знає абсолютно нічого про світ, пізнає його разом з мамою-кішкою. У неї він всьому вчитися, поступово міняючи своє ставлення до багатьох речей, явищ, живих істот і так далі. Коли ж ставати досить дорослим і переходить на навчання до людини, його приютив, негайно починає промацувати рамки дозволеного. Тоді дуже важливо вчасно правильно зреагувати і зупинити кошеня.
  Так що робити якщо кошеня агресивний з цієї причини? Найкраще повестися як мама-кішка. Тобто, достатньо злегка схопити за холку і притиснути розбушувався вихованця. Саме так кішка дає кошеняті зрозуміти, чого робити не можна і висловлює своє невдоволення його поведінкою. При цьому, рух не повинен бути фізично сильним і походити на удар. Таким чином кошеня зрозуміє, хто тут головний і через деякий час звикне до авторитету власника як лідера. В результаті агресивний кошеня стане милим пушистиком.
• Втрачені моменти в процесі виховання. Досить часто власники самі привчають кошеня дряпатися і кусатися в процесі гри. Дражнячи, зачіпаючи вихованця, дозволяючи йому кидатися на свої руки і ноги, вони і не підозрюють, що все це в кінцевому підсумку стане причиною агресивності і розбещеності вже дорослого кота. Як показують численні випадки з практики зоопсихологов, перевчити кота в зрілому віці після такого виховання вкрай складно, а часом і зовсім неможливо, він так і буде агресивний все життя.
• Ігрова агресія. Вельми поширене явище, нормальне для маленького кошеняти. В юному віці тварина ще погано контролює свої дикі інстинкти, адже тільки вчитися їх розуміти і застосовувати. А оскільки гра - улюблене і необхідне для крихти заняття, то захопившись, він здатний трохи дичавіти.
  Кошеня, якого з дитинства дозволяли нападати на господаря, природно ставати більш диким по відношенню до оточуючих людей. Ні в якому разі не можна недооцінювати роль активних забав у формуванні поведінкових звичок кошеня. Необхідно правильно підбирати іграшки, займати вихованця забавами, щоб потім не виникало непорозумінь і здивованих питань на тему, чому кіт агресивний.
• Чи не налагоджений емоційний контакт між людиною і кошеням. Далеко не всі кошенята швидко звикають і знаходять спільну мову з новими господарями. На адаптацію до нового місця проживання може піти від декількох днів до декількох місяців. Протягом цього часу кошеня зазвичай агресивний і не підпускає нікого занадто близько. Потрібно намагатися налагодити емоційний контакт з вихованцем якомога швидше. Адже дуже часто він агресивний саме через відсутність зв`язку і довіри з людиною.

Щоб не мати проблем з проявом агресії у кошенят, їх необхідно виховувати ласкою, проявляючи при цьому максимальну турботу і терплячість. Якщо ж виникають неприємні ситуації, не варто з гаряча лаяти улюбленця. Спочатку необхідно з`ясувати причину і вже зробивши висновки вирішити, що робити якщо кошеня агресивний і дикий.

Чи можливо відучити кошеня від агресивної поведінки? Як правильно це зробити?

До вихованню кошеня слід підходити відповідально і підготовлено. Тоді він неодмінно виросте ласкавим, люблячим вихованцем, що приносить тільки позитивні емоції всім членам сім`ї. Як і будь-який маленька дитина, кошеня потребує правильного харчування, турботі, догляді, режимі дня, організованому дозвіллі.

Важливо, щоб у нього була можливість побути наодинці з собою, іноді навіть в повній самоті. У такі моменти чіпати його не варто, адже можливо агресивний він буде від надмірної уваги до себе. Бажано підготувати спеціальний будиночок, в якому він зможе усамітнюватися.

Так само слід подбати про організацію дозвілля тварини. Для активних ігор зробити самостійно або купити в зоомагазині іграшки. Не зайвою буде і когтеточка, щоб він міг дряпатися і кусатися, не завдаючи шкоди оточуючим. Чим більше кошеня витратить енергії на ігри, тим менш агресивний він буде.

Відучувати кошеня від поганої поведінки теж треба вміти. Правильними методами зоопсихологи вважають:

• Застосування пульверизатора. Легкий потік бризок, пущений в кота, коли він агресивний, охолодить його запал і дасть зрозуміти, що так робити не можна.
• Різкі хлопки в долоні. Такий прийом ефективний тому, що кошеня відволікається на різкий звук, що дає можливість господареві зорієнтуватися і обдумати подальші дії.
• Припинення гри. Якщо вихованець вкусив, почав гарчати, шипіти або ще як-небудь проявляти агресію в процесі гри, то її необхідно відразу ж припинити і піти в інше приміщення.

Знаючи причини поганої поведінки, вирішити, що робити якщо кошеня агресивний буде не складно. А при правильному вихованні виникнення подібних ситуацій зводитися до мінімуму.