Ронколейкин для кішок: інструкція із застосування і протипоказання

Ендогенний інтерлейкін відноситься до важливих речовин, які виробляються лімфоцитами для збереження імунітету і запобігання розвитку різних захворювань. При нестачі цього компонента в крові тваринного будь хвороботворний мікроорганізм може провокувати серйозні ускладнення. Особливо до цього схильні домашні вихованці. Для заповнення дефіциту інтерлейкіну в організмі використовується препарат Ронколейкин для кішок. Перед застосуванням рекомендується ознайомитися з показаннями та протипоказаннями, можливими побічними ефектами.

Склад і форма випуску

Фармакологічний засіб випускається російської фармацевтичною компанією «Біотех». В якості активного компонента в складі виступає речовина інтерлейкін-2, за рахунок якого і здійснюється лікувальний вплив. Присутні й додаткові інгредієнти:

• натріюлаурилсульфат або поверхнево активна речовина;
• амоній вуглекислий;
• дітіотреїтолу як антиокислювач;
• маніт або водорозчинний спирт;
• вода для ін`єкцій.

Ліки випускається у вигляді розчину для внутрішньовенного або підшкірного введення в ампулах по 1 мл, в кожному мілілітрі міститься 250 000 або 500 000 МО активної речовини. У картонній упаковці може бути 3 штуки. У більшості випадків до них додається спеціальний ніж для розтину ампули з метою полегшення розтину. В аптеках також можна придбати засіб у флаконі з прозорого скла об`ємом 10 мл. Міжнародна назва медикаменту - Интерлейкин-2 рекомбінантний дріжджовий.

призначення препарату

Засіб використовується для стимулювання імунної системи тваринного шляхом збільшення вироблення інтерлейкіну лімфоцитами, а саме Т-хелперами. Завдяки унікальним властивостям і здатності швидко зв`язуватися з клітинними рецепторами різних антигенів препарат широко застосовується у ветеринарії. Зазвичай його призначають в наступних випадках:

• гостре зараження крові небезпечними мікроорганізмами, що провокує придушення імунних сил вихованця;
• погіршення загального стану тварини після отриманої травми, що супроводжується пошкодженням м`яких тканин;
• великі рани після травмування з ознаками інфікування;
• шкірні захворювання: дерматит, екзема, виразки, викликані порушенням харчування тканин;
• хвороби органів травлення;
• проблеми з боку статевої системи у кішок;
• опіки при впливі високих температур або хімічних речовин;
• остеомієліт - інфекційне ураження кісток, що характеризується поступовим їх руйнуванням;
• важкі ураження бронхів або легенів;
• запалення черевної порожнини в результаті розриву шлунка або кишечника;
• хвороби підшлункової залози, що супроводжуються омертвлянням частини органу;
• ураження легень туберкульоз;
• захворювання, спровоковані вірусами, грибками або бактеріями;
• ракові хвороби на початковій стадії.

Ронколейкин може використовуватися як загальнозміцнюючий засіб для тварин, які часто страждають хворобами дихальних шляхів.

Протипоказання

Незважаючи на унікальне лікувальну дію, ліки має протипоказання для використання. Основними будуть наступні:

• період виношування потомства у кішки;
• непереносимість компонентів медикаменту;
• аутоімунні захворювання;
• рак нирок на запущеній стадії;
• гострий судинний криз або серцева недостатність;
• легенева недостатність важкої форми;
• період лікування вихованця засобами з вмістом гормональних речовин, глюкози;
• інфекційні або ракові хвороби головного мозку.

З особливою обережністю препарат використовується в лікуванні кішок, які страждають важкими захворюваннями печінки. Фахівці відзначають, що у деяких вихованців при застосуванні медикаменту відсутня видимий лікувальний ефект. Це пов`язано з індивідуальними особливостями організму.

Інструкція із застосування

Залежно від мети, з якою використовується медикамент, відрізняються і способи його застосування. Дозволяється вводити засіб підшкірно або внутрішньовенно, випоювати вихованця, закопувати розчин в носові пазухи або застосовувати зовнішньо. Ін`єкційне введення передбачається в наступних випадках:

• При інфекційних захворюваннях вихованцеві роблять від 1 до 5 уколів з інтервалом в 1-3 дні в залежності від ступеня занедбаності стану. Лікувальний ефект не залежить від способу введення. Разова доза становить 5000 МО на кожен кілограм ваги.
• При виявленні пухлини внутрішнього органу призначається 5 уколів з інтервалом 2-3 дня. Курс повторюється кожен місяць до поліпшення стану. Дозування - 10000 МО на 1 кг ваги.
• Перед щепленням дозволяється робити один підшкірний укол за 2 дні до передбачуваного введення вакцини. Доза - 5000 МО на кожен кілограм.
• З метою стимулювання імунітету робиться 2 ін`єкції з перервою в 2 дня. Повторювати курс рекомендується не рідше 2 разів на рік. Разова норма - 5000 МО на 1 кг.
• При хворобах черевної порожнини, сечовидільної або дихальної системи кішці вводиться від 2 до 5 ін`єкцій з інтервалом в 3 дня. Дозування залежить від ступеня занедбаності стану.

Підшкірний укол зможе зробити будь-який власник кішки самостійно. Необхідно розвести ліки з 0,9% -м фізіологічним розчином з розрахунку 2 мл розчину на кожну ампулу ліки. Після цього потрібно набрати препарат у шприц з тонкою голкою, взяти шкірну складку в області холки тварини, ввести голку на глибину 10-15 мм, повільно вливати. Внутрішньовенне вливання робить тільки ветеринар в спеціалізованій клініці.

Дозування краще уточнити у фахівця, при різних захворюваннях вона може відрізнятися.

Закопування кошти в носові пазухи рекомендується при інфекційних захворюваннях дихальних шляхів і для профілактики. Для цього необхідно розвести 1 мл препарату в 5 мл фізіологічного розчину 0,9%, обережно закапати по 2-3 краплі в кожну ніздрю. Повторювати до 5 разів на добу. Використовувати можна піпетку або звичайний шприц маленького обсягу.

Випоювання кішки використовується в якості альтернативи закапування носа з метою попередження захворювань або для зміцнення імунітету. Для цього слід розвести ампулу розчину в 10 мл натрію хлориду 0,9%, зафіксувати голову тварини і влити засіб під язик. Зазвичай достатньо 1 разу, іноді можна на наступний день повторити маніпуляцію.

Зовнішнє застосування показано в разі наявності інфікованих ран, опіків, інших пошкоджень. Досить однократного зрошення області пошкодження попередньо розведеним розчином. На 1 мл Ронколейкина припадає не менше 10 мл натрію хлориду 0,9%. Після розведення рану обережно обробляють розчином за допомогою шприца без голки, залишають на деякий час для висихання. Часто потрібно накладення пов`язки, але призначення повинен зробити ветеринар.

При відсутності лікувального впливу консультація фахівця обов`язкова. Категорично протипоказано самостійно тривало використовувати Ронколейкин.

Можливі побічні ефекти

При порушенні інструкції по використанню можливий розвиток важких ускладнень. Іноді розвивається гостра алергічна реакція, кішка починає задихатися, на очах виступають сльози, з`являються слизові і рясні виділення з носа.

При відсутності своєчасної допомоги можливе підвищення показників температури тіла, почастішання серцебиття, слабкість, зникнення апетиту, спрага, сухість слизових оболонок ротової порожнини. Поява подібних симптомів вважається приводом для негайного звернення до фахівця.

Ронколейкин - універсальний лікарський засіб, що використовується при багатьох захворюваннях у кішок. При правильному застосуванні і чіткому дотриманні рекомендацій фахівця приносить хороший лікувальний результат, полегшує перебіг хвороби, сприяє одужанню.