Чому кіт чхає, що робити і як лікувати його?

Часте чхання кота майже завжди пов`язане з порушенням його здоров`я. Можливо, це алергічна реакція на речовини, які знаходяться в будинку. Іноді вихованець захворює після самостійної прогулянки на вулиці, контакту з іншими тваринами.

Щоб швидко допомогти улюбленцю, потрібно уважно стежити за його станом і поведінкою. Велику увагу слід приділяти профілактиці захворювань, проведення щеплень.

1 Огляд і спостереження

Як тільки господарі помітили, що вихованець часто чхає, треба почати уважно придивлятися до нього. Визначити, як часто і регулярно він це робить.

Потрібно оглянути кота: чи немає у нього нежиті, кривавих виділень, які не сльозяться чи очі. Іноді, крім чхання, ознаками хвороби можуть бути нудота і блювота. Необхідно звернути увагу на загальний стан тварини: як він їсть, активно чи рухається.

2 Можливі причини хвороби

Коли організм домашнього улюбленця дає збої, він часто реагує чханням. Це можуть бути порушення в роботі серцево-судинної, дихальної систем, проблеми з носоглоткою.

Причиною чхання стають:

• алергія;
• чужорідні тіла в порожнині носа;
• простудні та вірусні захворювання;
• поліпи в носі;
• глисти.

2.1 Алергічні реакції

Алергії більше схильні до породисті коти. Причиною чхання може стати алергічна реакція на самі різні речовини:

• Тютюновий дим;
• пральний порошок;
• косметичні засоби;
• пилок від квітів і поїдання отруйних домашніх рослин;
• розпилювачі-аерозолі в балончиках;
• корм поганої якості;
• наповнювачі для лотка з бетоніта і глини;
• пил і пилових кліщів в килимових покриттях;
• цвіль в приміщенні.

Щоб кіт перестав чхати, досить прибрати з кімнати ці засоби та препарати, не курити в приміщенні. Видалити цвіль, що згубно впливає і на здоров`я господарів.

Іноді виникає алергічна реакція на випорожнення бліх, які живуть в шерсті і на шкірному покриві кішки. Вона починає сильно свербіти, на шкірі утворюються рани, які довго не заростають. Захистити тварину від комах може обробка кота протиблошині препаратами, наприклад, "Барсом", або носіння спеціального нашийника від бліх.

котячі блохи

Алергічний кон`юнктивіт лікується обробкою очей відваром ромашки або чаю. Виділення прибирають ватяними дисками. Сильне роздратування усувають введенням антигістамінні препарати. Укол роблять один раз.

Якщо чхання триває недовго, можливо, коту завадив сторонній різкий запах, в ніс потрапила павутина або пил. Якщо чхання швидко припинилося, не потрібно вживати ніяких заходів.

Часто коти реагують на наявність в кімнаті шкідливих речовин швидше, ніж люди. Тому вони можуть служити індикаторами чистоти і екологічності приміщення.

2.2 Сторонні тіла

Іноді в ніс коту потрапляють дрібні предмети. Тому потрібно уважно оглянути тварину, заглянувши до нього в ніздрі. Помітивши чужорідний предмет, спробувати дістати його самостійно або звернутися до ветеринара.

Робити це треба обережно, щоб не засунути його глибше. Можна спробувати прикрити пальцем вільну ніздрю. Якщо чужорідне тіло сидить в носі нещільно, воно вискочить з носової порожнини під напором повітря.

2.3 Поліпи

Якщо в носі домашнього вихованця з`явилися поліпи, помітити їх власникові не під силу. Та й видалити їх самостійно господар не зможе. Для цього потрібно проводити хірургічне втручання.

Поліпи не приведуть до загибелі кошеня, але ускладнять його життя. Тому потрібно скористатися послугами лікаря.

2.4 Інфекційні хвороби

Коти, як і люди, хворіють на простудні захворювання. Тому краще уникати протягів в приміщенні.

Іноді чхання викликано виниклими проблемами з яснами або зубами. Тварина погано їсть, стає нервовим. Помітно, що прийом їжі приносить домашньому улюбленцю біль. Потрібно оглянути порожнину рота: чи є там роздратування, червоні плями або нариви. Можливо, інфекція передається в носову порожнину і викликає чхання. Інфекційні хвороби в домашніх умовах вилікувати дуже складно, тому потрібно довірити кота лікарям.

Якщо схожі симптоми обтяжуються виділеннями з носа, з очей течуть сльози, температура тіла підвищується, це може бути ознакою вірусних хвороб:

1. 1. мікоплазмоз. Викликає очні хвороби і проблеми з травленням. Після зараження тварина деякий час виглядає здоровим. Щеплення не існує.
2. 2. котяча чума. Дуже небезпечне захворювання, від якого не рятує навіть щеплення. Його ознаками служать млявість, чхання, соплі, зниження апетиту.
3. 3. герпес (Ринотрахеит). Найчастіше вражає маленьких кошенят. Супроводжується темно-жовтими виділеннями з очей.
4. 4. хламідіоз. Супроводжується нежиттю з кров`ю, кон`юнктивітом. Можливо кровотеча. Очі сльозяться. Небезпечний для вагітних кішок. Кошенята зазвичай не виживають.
5. 5. токсоплазмоз. Передається від гризунів, спійманих під час полювання на самовигуле.
6. 6. Кальцівіроз. Інфекційне захворювання, при якому на мові з`являються дрібні виразки.
7. 7. Бордетеллез. Супроводжується постійним чханням з бризками. Сильно послаблює імунітет.
8. 8. котячий грип. При цьому захворюванні кіт чхає багато разів поспіль і кашляє, сопе носом, з`являється гнійний нежить, підвищується температура тіла. Врятуватися від зараження можна щепленням. Кошенята до року не переносять котячий грип.

Визначити хворобу і способи її лікування самостійно складно. Щоб уникнути зараження вірусними захворюваннями, потрібно вчасно зробити домашньому улюбленцю щеплення і регулярно повторювати їх. У такому випадку при виникненні чхання ці хвороби можна буде виключити зі списку передбачуваних причин. Якщо кошеня не лікувати, він може загинути за 12 годин після зараження.

2.5 Гельмінти

Переносником гельмінтів можуть бути звичайні комарі. Після їх укусу в крові тварин з`являються личинки, які перетворюються в глистів. Вони швидко розмножуються, заповнюючи собою кровоносні судини.

Спочатку хвороба себе не проявляє. Зрідка можна помітити, крім чхання, свист у легенях. Якщо кота не пролікувати, почнуться проноси, блювота. Часто вихованець стає пасивним, не хоче їсти і пити. Після появи таких симптомів тварина зазвичай гине. Своєчасне лікування антигельмінтними препаратами, призначеними ветеринаром, врятує його життя.

3 Що повинно насторожити?

Господаря кота повинні стурбувати такі симптоми:

• змінилася поведінка вихованця;
• він постійно чхає;
• спостерігаються гнійні виділення з очей;
• під час чхання з носа сочиться кров;
• в легких спостерігаються хрипи і свист;
• відзначається світлобоязнь.

Власнику потрібно уважно поспостерігати за вихованцем, а потім звернутися за допомогою до ветеринара. В такому випадку він зможе відповісти на всі питання, що цікавлять лікаря питання. Це допоможе швидше виявити причину чхання і усунути його.

Застосовувати хімічні лікувальні препарати можна тільки після призначення їх ветеринаром. Це стосується і того, скільки разів потрібно давати ліки, його дозування і часу лікування.