Як давати `лоперамід` коту при розладі кишечника?
Коли у котів проявляється діарея, господарі починають панікувати і шукати методи лікування. Насамперед приходить думка дати тварині «Лоперамід», адже це ефективний препарат від проносу у людей. Однак до застосування медикаменту слід вдаватися з обережністю. Про характеристики препарату, показання і шкідливий вплив читайте нижче.
Зміст
Що таке «Лоперамід»?
«Лоперамід» - препарат для симптоматичного лікування діареї. Однак це скорочена назва речовини гідрохлорид лоперамида, який входить до Примірного переліку основних лікарських засобів, складений Всесвітньою організацією охорони здоров`я.
Це діюча речовина, яка призводить до бажаного результату при лікуванні проносу. Елемент знаходиться в складі різних препаратів, які вважаються аналогами і надають протидіарейні ефект.
Хімічний склад і характеристика препарату
У складі препарату «Лоперамід»:
- гідрохлорид лоперамида (2 мг в перерахунку на 100% речовину);
- моногідрат лактози;
- картопляний крохмаль;
- кальціюстеарат.
Форма випуску
Препарати на основі гідрохлориду лоперамида випускають в формах:
- таблеток;
- капсул;
- розчину.
Чи можна давати коту «Лоперамід» від діареї?
«Лоперамід» призначений в першу чергу для людей. Разом з тим препарат в деяких випадках можна давати тваринам, в тому числі і котам. Важливо пам`ятати, що діарея - це не хвороба, а симптом. Спочатку потрібно вилікувати причину його появи. Часто пронос провокує неправильне харчування. Для полегшення стану кота допускається застосування медикаменту. Однак це не повинно бути єдиним лікуванням.Перш за все від хвороби позбавлять ентеросорбент і тимчасова відмова від їжі. У разі, коли пронос довго не припиняється і поєднується з блювотою, можлива наявність в мікрофлорі інфекційного збудника. Однак самостійно поставити діагноз неможливо - кота необхідно показати ветеринару.
При діареї довезти тварина в клініку досить складно через мимовільної дефекації. Саме в цьому випадку допустимо дати коту медикамент. «Лоперамід» може призначити ветеринар під час лікування. Це симптоматична допоміжна терапія, здатна полегшити стан тварини.
Користь і шкода препарату
Користь кошти проявляється в погіршенні перистальтики кишечника. Калові маси перестають довільно виходити назовні. Таким чином стан тваринного поліпшується, що дозволяє ефективно проводити основне лікування.
Шкідливий вплив можливо у випадках:
- передозування;
- самостійного призначення без консультації ветеринара;
- відсутності основного лікування.
Показання до застосування
Єдине показання до застосування «Лопераміду» - розлад кишечника. Вживання препарату допускається, якщо пронос викликаний:
- дисбактеріозом;
- алергією;
- отруєнням;
- реакцією на незвичну їжу;
- бактеріальним або вірусним захворюванням.
Схема і методи застосування
«Лоперамід» не можна вживати кошенятам до досягнення ними 3 місяців. При потребі і призначення ветеринара допускається застосування препарату 6-місячною твариною. Після півроку коти в більшості випадків нормально сприймають медикамент.
Ветеринари рекомендують наступні дозування:
- кошенятам до 1 року - 0,1 мг на 1 кг маси.
- дорослим котам - 0,05 мг на 1 кг маси;
Побічні ефекти
При неправильному застосуванні, передозуванні і відсутності основного лікування у тварини спостерігаються такі негативні наслідки:
- запор;
- апатія;
- порушення дихання;
- непрохідність кишечника;
- панкреатит.
Умови зберігання та термін придатності
Препарат рекомендовано тримати в темному місці при температурі не вище + 25 ° С. Термін придатності становить 4 роки.
Аналоги і ціна
Ціна на «Лоперамід» в таблетках по 2 мг, 10 шт., Становить 16 руб. Засіб у вигляді капсул по 2 мг, 10 шт. коштує 11 руб. Аналогами «Лопераміду» є всі медикаменти, що пригнічують перистальтику. Список препаратів та їх ціни наведені нижче в таблиці:
медикамент | Ціна |
«Имодиум» в ліофілізованих таблетках по 2 мг, 10 шт. | 228 руб. |
«Лопедіум» в таблетках по 2 мг, 10 шт. | 51 руб. |
«Узара» в таблетках по 40 мг, 20 шт. | 98 руб. |
«Стоперан» в капсулах по 2 мг, 8 шт. | 130 руб. |
Застосовувати «Лоперамід» для лікування проносу у котів можна, проте з обережністю. При можливості не займайтеся самолікуванням. Краще показати вихованця ветеринара, щоб уникнути можливих згубних наслідків.