Як правильно поховати кота, не порушуючи законодавство

Необхідно вміти не тільки дбати про свого улюбленця, а й знати про те, як проводити його в останню путь. Згідно із законодавством Російської Федерації, мертве тіло тварини має бути обов`язково піддано кремації, так як його поховання призведе до забруднення ґрунтових вод. Спроба поховати тварину в межах міста може і зовсім привести до істотного штрафу. Крім того, необхідно врахувати і психологічний дискомфорт господаря кота або кішки.

1 Як підготуватися

При похованні вихованця варто поцікавитися місцевими заборонами, а потім вибрати місце поховання, труну і надгробний камінь. Дії зводяться до того, щоб помістити улюбленця в труну, викопати яму, а на завершення оформити прикрасами могилу. Приділяючи увагу цим деталям, психологічно буде легше попрощатися з вихованцем.

Слід подумати про те, наскільки легко дається власникові тварини відновлення після стресу. Теоретично прийнятний термін припинення страждань за померлим тварині складає близько року. Якщо у людини з урахуванням минулого досвіду такий період триває довше, то від ідеї поховати вихованця самому краще відмовитися.

Похорон необхідно здійснювати не пізніше, ніж після доби після загибелі вихованця. Якщо термін затягнеться, переживати подію буде набагато важче. Особливе значення має час, коли похорон відбуваються після оперативного втручання, затяжного лікування або в літній сезон.

1.1 Погодні умови

Складнощі можливі при невідповідних сезонних і погодних умовах: для похорону буде потрібно яма глибиною від 0,8 метрів, що непросто організувати взимку або під час дощу. Недостатнє заглиблення може стати причиною того, що запах тіла приверне диких звірів, які стануть розкопувати землю. Надгробок бажано покрити камінням, але не слід робити його особливо помітним в непризначених для поховання місцях, щоб не привертати зайвої уваги людей.

Якщо власник тварини проти кремації, місце поховання розчищають від снігу, землю ріжуть за допомогою бензопили, додатково розкопують поглиблення лопатою.

Якщо немає можливості негайно поховати кота, можна вдатися до допомоги ветеринара, попросивши його зберегти тіло вихованця. Якщо необхідно почекати лічені дні, допустимо зберігання тіла в контейнері з пінополістиролу, наповненого льодом.

1.2 Самостійне поховання

Якщо прийнято рішення поховати тварину на території приватного будинку, можна вибрати місце, де кіт любив грати, відпочивати. Підійде відокремлений ділянку, не використовується для посадки овочів і не уподобаний мешканцями, щоб люди, не посвячені в ритуал, не наступали на поховання, а діти - не використали місце для ігор. Для процедури будуть потрібні рукавички в процесі дотику до тіла кішки, контейнер, мотузка для перев`язки коробки, якщо вона буде використана.

На дно ємності рекомендується насипати шар хлорного вапна, щоб при розкладанні тіла в повітря не виділялися шкідливі речовини, а потім - помістити в неї улюблені предмети вихованця. На великому камені можна написати ім`я тварини, а на самій могилі посадити рослину або дерево.

2 Законодавство та захоронення

Померлих вихованців не можна ховати на території міст, в зоні парків, у дворах багатоквартирних будинків. Нехтування цим пунктом в законодавстві рівносильно адміністративному порушенню і карається грошовим штрафом в розмірі 4-5 тис. Рублів-є інформація, що незабаром сума штрафу складе 10 000 рублів. Багато власників тварин не мають поняття про подібні заборони, тому в процесі траурного дійства не виключено зіткнення з представниками виконавчої влади або натовпом цікавих роззяв.

2.1 Допустимі місця

За загальновизнаним правилам, допустимими місцями поховання тварин є:

• просторі галявини;
• лісопосадки;
• місцевість поза межами міста.

У всіх перерахованих випадках поховання можна здійснити без великих витрат і порушень закону.

Рекомендується вибирати місце в густих заростях, серед багаторічних дерев. Правильно здійснювати дану процедуру у вечірній час, щоб уникнути загальної уваги і додаткових турбот.

Місця, які не заборонені законом, включають спеціально облаштовані кладовища. Але не в кожному місті виділяють земельні ділянки для подібних цілей. Якщо влада передбачають кладовище домашніх тварин, то при цьому задіяні санітарна і ритуальна служби, тому послуга поховання - платна.

При похованні на кладовищі домашніх тварин власник зобов`язаний оплатити місце, кремацію, поховання, встановлення надгробка. Допустимі похорон тільки кремують тварин відповідно до санітарних норм, враховуючи можливу наявність інфекції загиблого кота і зараження грунту підземними водами. При використанні послуг ритуальної служби власник тварини не порушує закон і може спокійно проводити вихованця в останню путь. Припустимо організувати церемонію за участю родичів і знайомих, прикрасити могилу надгробком і квітами.

Відомі випадки шахрайства, пов`язані з обманом власників померлих тварин, коли видають себе за співробітників ритуальної служби забирають тіла загиблих вихованців, а потім викидають їх. Тому про виконання процедури слід потурбуватися особисто, звернувшись в офіційну установу.

2.2 Санітарні норми

За санітарними нормами, в кожному місті передбачається функціонування крематорію для бездомних тварин. Господар загиблої кішки віддає її тіло в комунальну службу, що для багатьох виглядає неприйнятним. У разі загальної кремації тіло спалюється з тілами інших, після чого попіл утилізується. При індивідуальній кремації спалюють одну тварину, а попіл передають власнику. Прах поміщають в урну, яку можна закопати за містом або розвіяти прах за вітром, що не завжди законно: дана дія заборонено в місцях, близьких до водойм, вигулу тварин, фермам.

3 Форми поховання

При похованні в певній місцевості передбачені спеціальні ємності, щоб уникнути забруднення грунту. Деякі вважають за краще ховати кішок в картонних коробках, ліжечках, рушниках, якщо немає бажання або можливості оплачувати труну. Однак існують куди більш екзотичні форми спочинку тваринного.

3.1 Переробка праху

Не всіма прийнятна тенденція переробки праху виникла відносно недавно в Китаї: прах померлого вихованця перетворять в невелике виріб, аксесуар, який в силу затребуваності часто виявляється під рукою. Торкаючись до предмету, що має пряме відношення до колишнього вихованця, власнику легше прийняти його втрату. У той же час психологи радять поступати навпаки: прибрати з поля зору все, що нагадувало б про померлого тваринному, щоб не відчувати зайвий раз негативних емоцій

3.2 Віртуальне кладовищі

Віртуальний цвинтар не вирішує питання поховання, але бездоганно зберігає пам`ять про любого друга. Якщо його захочеться відвідати, завжди можна зайти на особисту сторінку, де завантажено фото і відео, присвячене йому. До віртуальної могилі доступ відкритий в будь-який час доби.

Зазвичай на таких сторінках є форуми, де власники померлих вихованців мають можливість поспілкуватися і підбадьорити один одного. Оплата за використання віртуального місця перекладається на користь утримання бездомних тварин і на обладнання кладовищ.

4 Як ховати небажано

Деякі приймають рішення поховати вихованця на земельній ділянці біля будинку. Але вони не враховують того, як буде проявлятися гіркоту втрати при вигляді цього місця в наступні місяці або роки.

Кожен раз при погляді на це місце доведеться випробовувати гіркі почуття, згадуючи про любого друга.

Крім того, поблизу будинку є небезпека наштовхнутися на електричний кабель або водопровідну трубу-якщо сталося подібне, потрібно припинити копати і перейти в інше місце.

Також не слід використовувати і кладовище людей з цілого ряду причин. Дехто схильний вважати, що так проявляється неповага до покійним родичам. Крім того, є небезпека, що поховане тварина дуже скоро виявиться розритим, так як не можна напевно передбачити, де саме буде викопана чергова могила. На довершення потрібно відзначити, що згідно з думкою церкви, у звірів відсутня висока свідомість і душа, тому їм не місце на людському кладовищі.