Ознаки алергії на бліх у кішок
Алергія на бліх у кішок розвивається при гіперреакції імунної системи. У нормі у здорової кішки при наявності невеликої кількості бліх не виникає ніякої відповіді імунної системи, якщо ж ектопаразитів стає занадто багато, або кішка має ослаблений імунітет, то це буде супроводжуватися розвитком алергічної реакції.
Паперову серветку необхідно змочити водою і потерти шкіру в ураженому місці, якщо з`являться розводи рожевого, червоного або коричневого відтінку, то це свідчить про наявність екскрементів бліх.
Причиною алергічної реакції у вихованця є не сам факт наявності ектопаразитів, а специфічний білок, який потрапляє зі слиною під час укусу. Саме на чужорідний білок у кішки і виникає відповідь імунної системи, тобто алергію.
Блохи не живуть на вихованця постійно, вони напиваються кров`ю, але розмножуватися воліють в спокійних умовах. Тому мешкають блохи найчастіше в підстилці, килимку на якому спить кішка. Ці місця необхідно обробляти в першу чергу при виявленні ектопаразитів у тварини.
До основних проявів такого патологічного процесу відноситься у кішки:
- сильне свербіння - вихованець постійно свербить, або кусає зубами шерсть;
- випадання вовни - особливо активно спостерігається в області шиї, живота, крупа і хвоста;
- утворення папул - на місці укусу утворюється горбок, шкіра запалена і свербить;
- зміна пігментації шкіри і шерсті;
- почервоніння, набряклість і запалення шкірного покриву;
- може з`являтися кашель, чхання, виділення з очей і носа;
- тварина знаходиться в стані збудження, болісно реагує на дотики, може відзначатися агресія.
При сильному розчісуванні сверблячих ділянок шкіри відбувається її травмування, в результаті якого в організм проникають хвороботворні мікроорганізми здатні викликати вторинну інфекцію на тлі блошиного алергічного дерматиту. До усунення першопричини, тобто бліх, лікувати вторинні патології немає сенсу, так як терапія буде неефективною, або буде відзначатися короткочасне полегшення.
Діагностика блошиного дерматиту
Діагностика грає важливу роль, так як тільки після встановлення точного діагнозу лікар може призначити адекватне лікування кішці і підкаже господарям, як полегшити стан вихованця і як правильно обробити підстилку і квартиру в цілому.
Поставити точний діагноз «на око» не може навіть ветеринар. Необхідно обов`язково провести диференціювання, і визначити, розвинулася алергія на бліх, або, наприклад, на новий корм або наповнювач для туалету.
Для діагностики лікар використовує такі тести та обстеження:
- Клінічний огляд кішки і збір анамнезу.
- Аналіз крові - виявлення в сироватці крові алергенів.
- Визначення виду ектопаразитів, що викликали алергію (крім бліх викликати імунну відповідь можуть кліщі, волосоїдів).
- Діагностика вторинних інфекцій, які розвинулися на тлі дерматиту.
Якщо немає можливості в терміновому порядку відвідати ветеринарну клініку, то необхідно хоча б в телефонному режимі зв`язатися з лікарем. Можна відправити ветеринара фотографії пошкоджених ділянок шкіри і яєць бліх, і порадитися, які препарати доцільно використовувати для зниження алергії до відвідування клініки.
Лікування дерматиту у кішок
Алергічний дерматит у кішок лікується за допомогою спеціальних препаратів - крапель від ектопаразитів. Відповідне засіб призначає лікар залежно від ступеня прогресування алергії, а також наявності супутніх патологій і загального стану вихованця.
В період виведення бліх у тварини проводиться обробка приміщення, а також двору (якщо кішка проживає в приватному будинку) з використанням сильних інсектицидних засобів. Важливим завданням є не допустити повторне зараження вихованця.
Для зниження ознак алергії можна дати кішці антигістамінні препарати. Підійде Супрастин, Димедрол, Цетрин. Дозування необхідно дізнатися у ветеринарного лікаря. При важкої алергічної реакції лікар може призначити гормональні препарати (найчастіше це дексафорт або Преднізолон).
Усунути свербіж на запаленій шкірі у кішки страждає алергією, а також посприяти загоєнню ран і подряпин допоможуть крему з утримання алюмінію.
Під час лікування важливо не допускати, щоб кішка слізивала ліки з шкіри і шерсті. Оптимальним варіантом буде використання спеціального коміра. Якщо пропустити цей пункт, то крім алергії на бліх у тварини розвинеться інтоксикація і отруєння лікарськими засобами, в результаті чого значно погіршиться загальний стан вихованця.
У сучасній ветеринарії практикується імунотерапія, яка полягає в регулярному введенні в організм тварини маленьких доз алергену (в даному випадку слини бліх). Це забезпечує поступове звикання чужорідного білка і надалі тварина не настільки активно реагує на укуси бліх.
Після застосування імунотерапії алергія на слину бліх повністю усувається в 50% випадків. Зменшення симптомів і активності імунної системи по відношенню до ектопаразитами спостерігається у 85% тварин.