Дерматит у кішок: лікування захворювання в домашніх умовах
Дерматит у кішок - це запальна реакція шкірного покриву на роздратування різноманітними агентами. Вкрай рідко він виступає в якості самостійного захворювання і найчастіше є симптомом іншої хвороби. Фахівці виділяють кілька видів цієї патології. У домашніх умовах складно поставити точний діагноз, тому важливо своєчасно доставити вихованця з дерматитом у ветеринарну лікарню для проведення обстеження і призначення грамотної терапії. Не варто займатися лікуванням кішки самостійно, без консультації лікаря.
1 Види і симптоми дерматиту у кішок
Існує кілька різновидів дерматиту, які характеризуються специфічними симптомами:
вид | причини розвитку | характерні ознаки |
Інфекційний, або бактеріальний | Пошкодження шкірного покриву і потрапляння всередину грибка або бактерій | Поширення запалення на великі ділянки шкіри. Збереження вовни на уражених ділянках. Поява кірочок і струпів при сухій формі і утворення ерозій на пошкодженому шкірному покриві - при мокрої |
Паразитарний, або блошиний | Алергія на бліх та інших зовнішніх і підшкірних паразитів | Сильний свербіж в районі хвоста і за вушними раковинами. Поява подряпин на місці расчесов. Освіта корок і мокли ерозій в ділянках запалення (спина, шия, грудна клітка, область за вухами). Сильне лущення в районі століття і кінцівок (при ураженні підшкірним кліщем) |
алергічний | Алергія, найчастіше харчова | Набряклість, болючість, висипання і почервоніння в районі живота і паху. Рясну сльозотечу, кашель, чхання. Важке ускладнення при несвоєчасному лікуванні у вигляді набряку Квінке |
атопічний | Спадковість, вплив алергенів на організм тварини (мікроорганізми, пилок, пил, парфумерія) | Почервоніння на шкірі, утворення папул і пухирів. Сильний свербіж, хворобливі відчуття |
Контактний | Зіткнення шкірного покриву з агресивним речовиною (кислоти, луги, миючі засоби, спреї, креми) | Поразка подушечок лап і утворення пухирів, які мокли ерозійних ділянок. Сверблячка в області паху і лап |
травматичний | Механічне травмування шкірного покриву (порізи, подряпини) | Поява зудить і почервоніння травмованих ділянок на шкірі. Ускладнення у вигляді переходу захворювання в інфекційну форму |
Міліарний (парша) | Алергічна реакція, інфекційне або паразитарне захворювання, гормональні збої і аутоімунні реакції котячого організму | Рясне випадання шерсті, невеликі вузлуваті ущільнення на шкірі |
медикаментозний | Алергія на лікарські засоби | Поява на тілі папул і сухих кірочок |
Жоден з видів котячого дерматиту не передається людині. Небезпечні для господаря хворого вихованця тільки деякі грибкові ураження, такі як стригучий лишай.
Для постановки точного діагнозу і визначення виду дерматиту у кішки необхідно провести обстеження у ветеринарній клініці. Приводом для поїздки в лікарню повинні стати наступні загальні симптоми захворювання:
- будь-які висипання (плями, пухирі, гнійники, виразки або ерозії);
- випадання вовни;
- підвищення місцевої температури;
- хворобливі відчуття (кіт не дає доторкатися до запальної ділянки);
- занепокоєне поведінка тварини.
Якщо до дерматиту приєднується вторинна інфекція, то на запалених місцях утворюються корки жовтуватого відтінку.
2 Лікування захворювання в домашніх умовах
Лікувати кішку самостійно за допомогою будь-яких препаратів не рекомендується. У разі несвоєчасного або неправильної терапії захворювання переходить в хронічну форму. Лікування дерматиту необхідно починати на ранній стадії, оскільки з плином часу шкірні покриви товщають, набрякають і грубіють. Верхній шар шкіри сильно лущиться, а шерсть на запалених ділянках випадає.
Незалежно від виду дерматиту, терапія повинна бути комплексною. Дозування і препарати підбираються ветеринарним лікарем в індивідуальному порядку після проведення обстеження в клініці. Саме лікування вихованця проводиться в домашніх умовах. В першу чергу усувається причина виникнення захворювання, а потім - симптоматика. При будь-якого різновиду дерматиту рекомендується використання медикаментів, спрямованих на позбавлення від сверблячки. Застосовують найчастіше відразу кілька видів препаратів:
- 1. антигістамінні мазі. Ці лікарські засоби містять гідрокортизон. Їх не рекомендується застосовувати при інфікуванні запалених ділянок.
- 2. комплексні засоби. Найчастіше ветеринари радять використовувати мазь Стоп-свербіння, що володіє протисвербіжну, протизапальну і антибактеріальну ефектами.
- 3. Мазі з вмістом алюмінію. Найбільш ефективно такий засіб, як Алюспрей, яке допомагає прискорити загоєння, а також має протизапальну й антисептичну властивостями.
- 4. Протигістамінні препарати (ін`єкції, таблетки). Ветеринарні лікарі рекомендують використовувати Супрастин або тавегіл. Ці ж ліки застосовуються при алергічний дерматит.
На уражених ділянках акуратно вистригають шерсть, оскільки деякі з препаратів необхідно наносити безпосередньо на тканину. Зазвичай стрижку хворому вихованцеві проводить ветеринар в клініці, але господар може здійснити цю процедуру і в домашніх умовах. Запалені місця обробляють антисептичним засобом і присипають зверху спеціальною пудрою, рецепт яких підбирає лікар індивідуально.
При бактеріальному дерматиті показана антибіотикотерапія, кошеняті такі ліки призначаються в меншому дозуванні, ніж дорослим особинам. На додаток до основного лікування використовують препарати, що допомагають швидко зняти запалення. Найчастіше ветлікарі прописують Преднізолон або Дексаметазон. Ці ж кошти нерідко призначають і при інших видах дерматиту.
Антибіотики показані і в профілактичних цілях - для запобігання приєднання вторинної інфекції. У запущених випадках, наприклад, при підвищенні температури тіла, використовуються антибактеріальні препарати у вигляді таблеток і ін`єкцій.
Лікування алергічного дерматиту включає в себе і спеціалізовану дієту. Ветлікарі рекомендують переводити хвору кішку на спеціальний гіпоалергенний промисловий корм не нижче преміум класу. При виявленні паразитарного дерматиту фахівці виписують тварині антигельмінтні препарати широкого спектра дії (Тронціл-К). При виявленні позбавляючи лікування кішки проводиться за допомогою антімікотіков (фунгин Форте).
У домашніх умовах хворому вихованцеві необхідно забезпечити спокій. Аж до повного одужання не рекомендується випускати його на вулицю. Переривати курс лікування і знижувати дозування медикаментів, рекомендованих ветеринарним лікарем, не можна, навіть при видимому поліпшенні стану кішки.