Мільбемакс для цуценят: інструкція і особливості застосування

Паразитарні інвазії вкрай небезпечні для щенят, так як глисти віднімають багато поживних речовин, а у відповідь організм малюка отримує лише ударні дози токсинів. У важких випадках вихованець може або загинути, або ж надовго відстати в розвитку. Уникнути таких наслідків допоможе Мільбемакс для цуценят.

склад препарату

Перше діюча речовина ліки - мільбеміціна оксим. Другим діючим засобом, що входять до складу препарату, є празиквантел.

Обидва з`єднання мають потужний противо дією відносно гельмінтів:

  • Особливо добре мільбеміцін, так як він має виражену дію відносно більшості видів дорослих паразитичних нематод, а також личинок серцевого гельмінта (тобто він ефективний на початкових стадіях дирофіляріозу).
  • Празиквантел теж показує високу ефективність у справі знищення круглих черв`яків, але його основна перевага - знищення плоских паразитів.

Крім того, в якості наповнювача використовується модифікована целюлоза, кроскармелоза натрію, лактоза, а також сполуки кремнію і магнію. Для поліпшення «споживчість» ліки виробник використовує різні варіанти ароматизаторів (як правило, імітацію курки).

Умови зберігання

Так як в складі ліки є досить потужні протипаразитарні засоби, необхідно дотримуватися певних умов зберігання, так як в іншому випадку виробник не гарантує, що засіб буде ефективним:

  • Температуру при зберіганні необхідно підтримувати в діапазоні від 0 ° до 25 ° за шкалою Цельсія. Заморожування небажане, але допустимо, а от тривале зберігання при температурі понад 27 ° С - гарантія швидкого псування ліки. Такі температури призводять до руйнування діючих речовин на їх складові компоненти.
  • Зберігати ліки необхідно так, щоб на нього ні в якому разі не потрапляли прямі сонячні промені. УФ-випромінювання теж згубно діє на цілісність складових компонентів препарату.
  • Так як в складі кошти є досить «серйозні» компоненти, зберігати його необхідно поза зоною досяжності маленьких дітей і домашніх вихованців.

Існуючі форми випуску препарату

Взагалі, існують лише дві форми випуску:

  • Жувальні таблетки для щенят і представників дрібних (а також карликових) порід.
  • Аналогічні пігулки для великих і особливо великих різновидів собак.

Вони розрізняються вмістом діючих речовин, причому відмінності - більш ніж істотні, а тому не можна використовувати форму для дорослих собак при лікуванні щенят. Упаковка - блістер з фольги та пластику, що укладається в картонну коробку з зазначенням найменування лікарського засобу, датою виробництва, терміном придатності тощо У кожну з них додатково вкладають інструкцію із застосування ліків.

Відзначимо, що після розтину блістери таблетку необхідно використовувати за призначенням протягом максимум двох тижнів. Весь цей час ліки бажано зберігати, загорнувши в пакет, так як допоміжні компоненти препарату добре вбирають запахи і вологу.

Показання до застосування Мільбемакса

Як вже побічно зазначалося вище, основні показання до застосування - паразитарні інфекції, що викликаються круглими або / і плоскими черв`яками (тобто нематодами і цестодами). Втім, на практиці ліки зазвичай призначають в наступних випадках:

  • при виявленні огіркового ціп`яка.
  • При теніозах (дуже небезпечні гельмінтози, що викликаються цестодами).
  • токсокароз і токсоаскарідоз.
  • Альвеокок і ехінококи.
  • телязіоз.
  • початкові стадії дирофіляріозу (Серцевого гельмінта). Зауважимо, що препарат практично не діє на дорослих особин паразитів, але дозволяє ефективно знищувати їх личинок. А тому ветеринари рекомендують використовувати Мільбемакс з профілактичними цілями.



Словом, Мільбемакс цілком виправдовує свою репутацію - це «добротне» і надійний засіб, добре підходить для знищення майже всіх видів паразитичних черв`яків, з якими найчастіше стикаються ветеринари і заводчики на практиці.

Інструкція по застосуванню Мільбемакса

На жаль, інструкція із застосування - не той документ, на який звикли звертати увагу заводчики. Найчастіше такий підхід призводить не тільки до значного зниження ефективності ліків, але і нерідко є причиною отруєння тварин. Це особливо важливо при лікуванні щенят, організм яких погано переносить передозування і інші варіанти неправильного використання ліків.

  • Як правило, подача препарату щенятам - завдання просте, так як входять до його складу ароматизатори збуджують апетит тварини. Рекомендується давати засіб в один час з першим ранковим годуванням.
  • Якщо щеня не сильно хоче їсти таблетку в її «первісному» вигляді, ліки можна змішувати з невеликою кількістю корму.
  • Якщо ж і ця хитрість не допомагає, доводиться вдаватися до більш радикальних способів. Зокрема, сам виробник радить подрібнювати таблетки ліки до порошкоподібного стану, змішувати їх з невеликою кількістю води, а потім заливати отриману суспензію безпосередньо в глотку норовистому вихованцеві.

Зауважимо, що тримати вихованця на голодній дієті перед початком лікування немає потреби. Ліки прекрасно подіє в будь-якому випадку.

Крім того, не потрібні проносні засоби, так як в складі препарату вже є попускають компоненти. Паразити вийдуть з організму вихованця природним шляхом, у вигляді напівперевареною слизової кашки.

Правда, в окремих випадках проносні доведеться призначати окремо. Так роблять при дуже сильних глистовихінвазіях, коли кишки цуценя буквально забиті грудками паразитів. Якщо вони все в один час загинуть і організм вихованця почне їх перетравлювати, сильного отруєння уникнути, швидше за все, не вийде. У таких випадках показано призначення легких проносних препаратів.

Важливо! Крім того, при сильних інвазіях може бути показано призначення гепатопротекторів (для захисту печінки) і антигістамінних препаратів (для запобігання серйозних алергічних реакцій).

Дозування препарату для цуценят



У цьому випадку все гранично просто:

• При вазі цуценя від 500 гр. до кілограма включно, йому дають по ½ таблетки.
• Якщо вага вихованця - від кілограма до п`яти, то дозування препарату для цуценят - по одній пігулці на тварину.

Ліки призначається одноразово. Щоб підвищити ефективність лікування, через 10 днів після використання ліків необхідно провести аналіз кал щеняти. Якщо в ході перевірки в фекаліях знову будуть знайдені яйця паразитів, обробку повторюють в тих же дозах.

Окремі випадки призначення препарату

Проблема в тому, що вищенаведена схема лікування (з одноразовою подачею) актуальна тільки для типових випадків. При деяких гельмінтозах дозування залишається тією ж, але ось кратність використання може істотно збільшуватися:

  • при телязиоза ліки дають 2 рази, інтервал між прийомами складе рівно тиждень. Втім, за результатами діагностичних досліджень може бути прийнято рішення про третій і навіть четвертої обробках (інтервал між ними теж сім днів).
  • небезпечний ангіостронгілёз, так як препарат в його випадку дають рівно 4 рази. Як і в попередньому випадку, проміжок між подачею - рівно тиждень, тривалість терапевтичного курсу - місяць. У разі, коли щеня живе в неблагополучній через хворобу місцевості, раз на місяць ліки дається у звичайній терапевтичній дозі (тобто по таблетці на тварину).
  • при дирофіляріозу (Він же - серцевий гельмінт). Якщо місцевість проживання цуценя неблагополучна по цій хворобі (тобто є хоча б поодинокі випадки), профілактичні обробки собак проводять щомісяця (в стандартній дозі), починаючи з першого весняного теплого місяця і закінчуючи часом випадання першого снігу. Тільки так можна захистити вихованця від вельми небезпечного і важко протікає захворювання.

Важливо! Ліки на дорослих серцевих черв`яків вже не діє, так що знищувати потрібно личинок, тільки-тільки що потрапили в загальний кровотік цуценя.

І ще пара нюансів, пов`язаних саме з дирофіляріоз:

  • Якщо випадків хвороби в конкретно взятій місцевості мало (не більше одного-двох на місяць), то перед обробкою доцільно проводити аналіз крові. Коли паразитів в крові не виявлено, можна ліки взагалі не давати.
  • У випадках же, коли кількість мікрофілярій в крові цуценя «зашкалює», обробку слід довірити ветеринара. Проблема в тому, що загибель великої кількості паразитів майже гарантує розвиток алергічних реакцій та інші неприємності. Щоб їх уникнути, потрібні антигістамінні засоби і інші препарати.

Можливі побічні ефекти

Зазвичай побічні ефекти при використанні Мільбемакса - нонсенс, так як ліки абсолютно безпечно для теплокровних тварин. Але до випадків серйозної передозування це твердження не відноситься:

  • Якщо щеня з`їв дійсно багато ліки, він швидко стає апатичним. Він млявий і абсолютно байдужий до подразників із зовнішнього середовища. Він забивається довше, намагаючись, щоб його ніхто не знайшов і не потривожив.
  • Спостерігається сильний м`язовий тремор (тремтіння).
  • Якщо передозування вкрай серйозна, можливий розвиток конвульсій.
  • З пащі постраждалої тварини у великих обсягах виділяється піниста, пластівчаста слина (часто цей симптом поєднується з тремором і конвульсіями).
  • Блювота, часто супроводжувана сильним, профузним поносом.
  • Для всіх випадків передозування ліків характерна відсутність апетиту. Жага при цьому або зберігається в колишньому обсязі, або ж зовсім багаторазово посилюється. Якщо ж щеня відмовляється не тільки від їжі, але і від їжі, необхідно терміново викликати ветеринара!

Відзначимо, що все перераховане вище можливе лише у випадках п`ятикратної або більш передозування, а при незначному перевищенні дози здоров`ю цуценя, як правило, нічого не загрожує.

У таких випадках тривожні симптоми проявляються не настільки яскраво і зазвичай мимоволі проходять через дві чи три години.

Протипоказання

Так як препарат практично безпечний, протипоказання нечисленні. Зокрема, суворо заборонено давати ліки щенятам, чия вага менше 500 гр. Також всім щенятам нижчеперелічених порід необхідно ставити препарат під постійним контролем ветеринара:

Є один неприємний нюанс - у цих собак празиквантел і / або мільбеміцін занадто часто викликають алергічні реакції та інші «побочки», які для інших тварин вкрай не характерні. Ветеринари досі сперечаються про те, з чим саме це пов`язано.

Строго заборонено давати засіб щенятам, у яких хоча б підозрюється наявність патологій печінки і нирок. Також не потрібно лікувати ослаблених і виснажених вихованців. В цьому випадку їх спершу необхідно «розгодувати» до нормальної фізичної кондиції, а вже потім починати лікувати.

Нарешті, особливо актуальне для щенят примітка: якщо вихованцеві ще немає чотирьох тижнів (включно), то давати йому ліки не можна!

аналоги

Так як склад у препарату не надто «витончений», аналоги у нього є, причому їх не так вже й мало. Зокрема, сюди можна віднести досить популярний Дронтал і Прател. Але є одне але". Далеко не всі виробники випускають ці кошти у формі жувальних таблеток, а тому і давати щенятам ліки з тим же зручністю, яке надає Мільбемакс, вийде не у всіх випадках.

Споделете в социалните мрежи: