Мікоплазмоз у кішок: симптоми і лікування захворювання

Мікоплазмоз у кішок є інфекційне захворювання, для якого характерно розвиток двостороннього кон`юнктивіту з сильним почервонінням всієї кон`юнктиви, в тому числі і третього століття.

При виявленні характерних ознак хвороби не варто намагатися вилікувати домашнього вихованця самостійно. Його необхідно терміново доставити у ветеринарну клініку для постановки точного діагнозу і призначення правильної терапії.

1 Симптоматика

Гнійні виділення з очей є першою ознакою розвитку микоплазмоза

Першими ознаками мікоплазмозу у кішок є прозорі виділення з носа і очей, які з часом набувають зеленувато-жовтий відтінок. У міру розвитку захворювання спостерігається почервоніння кон`юнктиви і третього століття (рожева плівка на внутрішньому куточку ока).

Серед неспецифічних симптомів цієї хвороби виділяють:

• кашель;
• лихоманку;
• нежить;
• хворобливі відчуття в підребер`ї;
• порушення травлення;
• набряклість очей;
• млявість, апатія;
• болю, набряклість суглобів.

Якщо у кошеняти набрякають обидва ока одночасно, то така ознака вказує на інфекційну природу захворювання. Симптоми у молодих тварин проявляються слабше, що значно ускладнює постановку діагнозу.

При виявленні перерахованих вище ознак микоплазмоза необхідно терміново відвезти кішку у ветеринарну клініку. Якщо лікування буде несвоєчасним або неправильним, то захворювання перейде в хронічну форму.

2 Причини виникнення захворювання

Причиною розвитку у кішки микоплазмоза є бактерії мікоплазма. Ці мікроорганізми отруюють котячий організм продуктами своєї життєдіяльності. Головною особливістю бактерій є те, що у них відсутні власні клітинні стінки, тому вони прикріплюються до стінок клітин вихованця, поглинаючи поживні речовини і замінюючи їх шкідливими (аміак).

Ці одноклітинні мікроорганізми проникають в тіло тварини статевим і повітряно-крапельним шляхом. Кошенята можуть заразитися від матері внутрішньоутробно або під час проходження по родових шляхах. Незважаючи на те що мікоплазми мешкають у навколишньому середовищі, вони не відрізняються живучістю і швидко гинуть. Кішка заражається тільки при безпосередньому контакті з хворою твариною. Безсимптомний період при цьому триває близько місяця.

У групі ризику знаходяться молоді особини, які не досягли дворічного віку, і вихованці з ослабленою імунною системою або хронічними захворюваннями.

3 Лікування і небезпека мікоплазмозу для людини

Схема лікування розробляється ветеринаром індивідуально після проведення обстеження і виходячи з особливостей котячого організму і стадії розвитку микоплазмоза. Проводиться медикаментозна терапія в домашніх умовах, згідно з приписами фахівця. Найчастіше ветлікар рекомендує використовувати такі медикаменти:

• антибіотики тетрациклінового ряду (Азитроміцин, Офлоксацин);
• препарати для підтримки печінки (Карсилом ®);
• імуностимулюючі засоби (Гамавит);
• краплі для очей (Ріботан, Иммунофан);
• засоби для підтримки мікрофлори (Лактобіфадол, Вобензим).

Основне лікування полягає в антибіотикотерапії, інші медикаменти є доповненням до неї. Ветеринари розробили відразу кілька схем прийому антибіотиків:

1. 1. енрофлоксацин. Одноразовий прийом протягом 7 діб. Ця схема протипоказана котам, які не досягли однорічного віку.
2. 2. азитроміцин. Цей препарат рекомендують давати кішці 1 раз на добу протягом тижня.
3. 3. офлоксацин. Засіб бажано приймати в комплексі з кларитроміцин.

У домашніх умовах необхідно промивати очі вихованцеві. Для цієї процедури підійде розчин фурациліну з розрахунку 1 таблетка на склянку води кімнатної температури, відвару ромашки аптечної або дистильованої води.

Багатьох господарів домашніх вихованців хвилює питання, чи передається мікоплазмоз людині. Повністю виключити можливість зараження не можна. Небезпека для людини, а саме для певної категорії людей це захворювання являє. У групі ризику знаходяться:

• маленькі діти;
• пацієнти, які страждають від будь-якої інфекційної хвороби;
• люди з ослабленою імунною системою.

Рекомендується уникати тісного контакту з хворим вихованкою, аж до її повного одужання.